contact-phones (04734) 2-24-40
       (04734) 2-24-41

Про станцію

Головна / Про станцію

simirenko_l_p

“Хто дихає садом, той дихає здоров’ям, поезією, молодістю, радістю життя, довголіттям.
Поспішайте зайнятись садом, хто ще може, кому ще час” 

Л.П.Симиренко

Історія Дослідної станції помології ім. Л.П.Симиренка Інституту садівництва НААН своїм корінням сягає у 19-те століття і розпочинається вона із найбільшого в дореволюційній Росії розсадницького господарства Левка Платоновича Симиренка, розташованого на орендованій землі графині Балашової, яке він створив у Млієві у 1887 році. З метою наукових досліджень Л.П. Симиренком були зібрані найцінніші помологічні сорти плодових і декоративних порід. У 1912 році у помологічному розсаднику Л.П.Симиренка нараховувалось майже 3000 сортів різних рослин, у тому числі яблуні 900, груші 889, черешні та вишні 350, персику – 115, абрикосу – 56, агрусу – 166, горіха – 45. Крім того була зібрана велика кількість троянд (937 сортів), бузку і 305 різновидів хвойних дерев і кущів.

Після революції розсадницьке господарство Л.П.Симиренка було націоналізоване та експлуатувалось Черкаським Укрземвідділом до часу передачі Вченому Комітету. Рішенням Колегії Наркомзему УРСР 25 листопада 1920 р. на базі помологічного розсадника Л.П.Симиренка в с. Мліїв було створено першу на Україні дослідну установу по садівництву – Мліївську садово-городню дослідну станцію. У 1921 р. в станції було розпочато роботи по створенню плодового розсадника, а в 1923 р. розсадник Мліївської дослідної станції реорганізовано в Центральний державний плодорозсадник України. Перед ним ставилося завдання вирощувати садивний матеріал плодових дерев у широкому помологічному сортименті для всієї республіки та підщеп для інших державних плодових розсадників.

simirenko_v_l

Першим директором станції був Володимир Львович Симиренко. Він завершив справу кількох поколінь Симиренків і перетворив творчі ідеї прадіда, діда і батька в реальність. Володимир Львович був справжнім творцем всеукраїнського садівництва: створив і розвинув усі потрібні атрибути української помології, типи розсадництва, систему науково-дослідних установ, систему державних розсадників і, нарешті, державну “Помологічну Книгу”. Організаторами станції були: перший директор станції В.Л.Симиренко, професори Л.М.Ро і В.П.Попов, науковий працівник М.А.Гросгейм. За їх безпосередньої участі були створені і до 1927 року вже працювали наукові відділи плодівництва, овочівництва, ентомології, сільськогосподарської метеорології, фітопатології, технічної переробки плодів і овочів, агрохімії та інші.
У 1958 році в зв’язку із 70-річним ювілеєм помологічного розсадника Мліївській дослідній станції садівництва присвоєно ім’я засновника розсадника Л.П.Симиренка.

artemenko-m-m

З 1966 року по 1989 рік директором дослідної станції працював Микола Михайлович Артеменко. У квітні 1989 року з ініціативи директора станції М.М.Артеменка та за підтримки наукового колективу Мліївську дослідну станцію садівництва ім. Л.П.Симиренка було реорганізовано в Мліївський науково-дослідний інститут садівництва Лісостепу України ім. Л.П.Симиренка. За ініціативою М.М.Артеменка було створено народний музей Л.П.Симиренка, який розміщений в будинку, де жив, працював і загинув Лев Платонович. М.М.Артеменко до 1 червня 1991 року був директором інституту. З 1991 р. по 2004 р. – директором інституту працював Хоменко Іван Іванович. У 1992 році згідно наказу Президії Української академії аграрних наук інститут було перейменовано в Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН. З 2004 р. по 2016 р. – директор інституту – Кучер Микола Федорович. В 2006 році у зв’язку з орієнтацією на вивчення генетичних ресурсів плодових, ягідних, горіхоплідних і малопоширених культур Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН було перейменовано в Інститут помології ім. Л.П.Симиренка УААН, а в 2010 р. в Інститут помології ім. Л.П.Симиренка Національної академії аграрних наук України. З 2017 року Інститут було реорганізовано в Досдідну станцію ім. Л.П. Симиренка Інстиуту садівництва НААН.

В даний час в колекційних насадженнях станції вивчається більше 2000 сортів плодових і ягідних культур. З часу створення наукової установи в Млієві розпочалася і до даного часу продовжується робота по створенню нових сортів яблуні, груші, кісточкових та ягідних культур. Селекціонерами інституту виведено близько 200 сортів плодових і ягідних культур.
ліївські сорти неодноразово нагороджувалися найвищими нагородами на міжнародних і національних виставках.
Так золотими медалями Міжнародної виставки в Ерфурті нагороджені сорти: яблуні – Слава переможцям, сливи – Волошка; срібною та бронзовою сорти груші – Ребриста та Нарядна з Млієва. На Міжнародній виставці в місті Штутгарті золотої медалі був удостоєний сорт яблуні Пепінка золотиста, а пізніше сорт яблуні Росавка був удостоєний срібної медалі. Сорти яблуні мліївської селекції Ренет Симиренка, Слава переможцям, Пепінка золотиста, Росавка та сливи Волошка широко розповсюджені в Україні та за її межами.

Керівництво / Детальніше


Фільов Володимир Васильович

Директор


Грицай Олександр Валентинович

Заступник директора з виробництва


Бурахін Сергій Борисович

Головний бухгалтер

Наші партнери

наану новини садівництва УНУС Інститут захисту рослин НААНУ syngenta Інститут захисту рослин НААНУ